[an error occurred while processing the directive]
Вкрадені пісні ч.2
Вони привласнюють собі нашу історію, території, здобутки, та навіть нашу спадщину, переробляючи її на власний манер. Другий випуск добірки вкрадених росіянами пісень , які насправді мають українське коріння.
❎ Вітаю Вас на каналі ТХТ він же ТЕКСТ. Тут ми говоримо про музику та її історію у контексті сьогодення.
Як і минулого разу, я не буду розбирати недолугі кавери або просто перекладені та скомунізджені сучасні українські пісні , яких назбиралася вже добра сотня. На росії це нормальна практика.
Це спроба отримати крихту слави переклавши на руський язик відомі українські пісні, ПРОТЕ більш цікавими є факти , коли такий переклад, або невеличка переробка при сприянні радянскої та російської пропагандиської машини створювали «нову історію» для народних українських пісень.
По невеличкій традиції, почнемо з більш менш свіжого прикладу не просто плагіату, а саме переробки народного зі спробою видати за власну творчість, а вже потім перейдемо до більш канонічних творів.
Чуєте цей дивний запах у повітрі? Ні це не айкос, це дим сігарет с мєнтолом.
Здивовані чому ця пісня є плагіатом? Тоді давайте трішечки покопирсаємося у цьому хіті діскотЄк девяностик. Пам’ятаєте приспів цієї пісні?
А ось відома волинська пісня «Плаття твоє із ситцю»
А тепер детальніше як так вийшло. Це пісня гурту Ненсі, одна з двох її великих хітів. Написав точніше перенаписав цю пісню Анатолій Бондаренко, він же фронтмен гурту, автор пісень, композитор, продюсер, художник, шоумен та режисер.
Обдарована людина, одним словом і це не дивно, бо народився Анатолій Бондаренко на нашій українській землі, проте шлях обрав трішки в іншу сторону. Бондаренко майже і є уособленням гурту Ненсі і він є уродженцем міста-героя Костянтинівки. До речі інший учасник гурту, хоч і народився у Сахалінській області, проте виріс у Краматорську. Це все вкрай символічно, бо Кромаха і Констаха сьогодні є профронтовими містами, форпостами Донецької області, а сама пісня Дим сігарєт с ментолом була записана у Донецьку у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі у тисяча дев’ятсот дев’яносто другому році.
Тобто взагалі нічого дивного у тому, що Анатолій Бондаренко десь на теренах України чув цю пісню, цікаво те, що двадцяти шести річний музикант вирішив зробити такого франкінштейна: взяти деякі рядки куплетів, мелодію та текст приспіву і переклавши на російську доповнити своїми куплетами та новим аранжуванням. В ітозі тендітний український романс отримав брата-близнюка – російськомовний цинічний шлягер девяностих. Просуваючи цю пісню у своєму варіанті через москву на пострадянський простір Ненсі таки вписали цю пісню в історію, тільки для широких мас вона стала надбанням російської попси, а не відсилкою на культурну спадщину України.
Розберемо пісню трішки детальніше. Головний хук пісні, якщо виражатися сучасними термінами – А я знайшов другую. Фраза настільки лаконічна і вмістка, що вона одразу передає нам біль ліричного героя, і далі по тексту перед нами розкривається ціла драма нерозділеного кохання: «Хоч не люблю та цілую, а коли її обіймаю, все одно тебе споминаю». І ось цей приспів був повністю від букви до букви, від ноти до ноти сплагіачений. Тільки є один нюанс. Послухайте як це звучало у варіанті українського романсу і як стало у Ненсі:
До речі, всі ці «другую», «споминаю» як на мене це не баг, а фіча української мови і, взагалі, для мене слобожанця «суржик» є таким-самим милозвучним, як і чиста українська.
Повертаємося до Диму сігарєт. У варіанті Бондаренко «змішались в кучу коні й люди», бо він ще насмикав яскравих образів з різник куплетів оригіналу і додав у свій варіант……. У «Платті із ситцю» оспівується яскравий образ дівчини:
А сама пісня починається з одноіменної фрази
А в Димє сігарет все це намішано разом
Якщо відверто то пісня «дим сігарет» вона дійсно володіє якоюсь магічною силою. Я начебто знаходжуся у себе вдома, а як вмикається ця пісня, то телепортуюся до такого бачившого життя кафе: в такому, де ніхто зараз не палить, а вже накурено, з не дуже чистими скляними попільничками на столах та пропаленими скатертинами, з ремонтом із 90х, з офіціанткою, яка одразу дає зрозуміти «хто тут правий і хто до кого прийшов», з величезним меню у шкіряному перепльоті, з барною стійкою із порожніми пляшками і барменом що постійно наливає по 50 горілки або коньячку із лимончиком... Хоча, впринципі, це і зображено в кліпі .
А ще мені подобається як, незрозуміло навіщо, давлять на жалість із першого кадру, де дівчинка-янголя грає на вокзалі на скрипці.
Кліп знятий взимку в таких локаціях – це повне фіаско, хіба що ідея була занурити глядача у ці злидні та навіяти присмак дипресії. Я просто нагадаю, що на нашому каналі є розбір пісні і кліпу Last Christmas який також знятий у зимовий період аж у тисяча дев’тсот вісімдесят четвертому році, тобто за 12 років до зйомки кліпу «Дим сигарет с ментолом», і як у тому розборі так і зараз рекомендую переглянути кліп Last Christmas та звернути увагу на те, як стильно всі вдягненні, як чудово там передана атмосфера Різдва, та і взагалі переслухати цей музичний шедевр.
Повертаємось назад до шлягера дев’яностих, віддаєю належне злому сонграйтерському генію Бондаренко.
Цей текст дає можливість сухачу асоціювати себе із цією піснею, а жалісний надривний вокал ще підсилює ефект переживань, але саме основний хук пісні, який був запозичений з української пісні і зробив цю пісню таким хітом….. Драма історії цієї пісні, як і наступних прикладів, полягає у тому, що хітом, шлягером або народною пісня стає на перетені двох ліній: вподобаннь аудиторії з одного боку і поширення музичного твору з іншого боку. Так ось, саме розповсюдження іноді і дає можливість пісням ставати хітами, в той час, коли, пісні які знаходяться в тіні так там і залишаються. Наприклад, записана львівським гуртом Барви «А я знайшов другую» за рік до «Диму сігарет» так і лишилася невеличким локальним синглом
Останнє що хочу додати це те, що Анатолій Бондаренко в якихось інтерв’ю завуальованно казав, що писав пісню сам. Десь казав про те, що надихався українською піснею, а на офіційному ютуб каналі вказано що існує першоджерело з невідомим автором.
Така ось позиція Анатолія «між двох стільців» ковалася роками і весною двадцять четвертого з’явилися статті у новинах, що Бондаренко працює таксистом у Києві, а у своїх соц.мережах він просто ПРОТИ ВІЙНИ і нікого персонально у ній не звинувачує, а лише співчуває всім простим людям і взагалі за мир у всьому світі.
Важко дивитися на губи які не можеш поцілувати, проте ще важче на невігластво та на доморощених конспрологів, які вважають свої поверхневі висновки повним розумінням світобудови та глибинним усвідомленням справжніх тіньових механізмів управління світу.
Я знаю лише те, що українцями неможливо маніпулювати, тому закликаю вас підписатися на наш канал та написати коментар «Я не піддаюся на маніпуляції» або якщо бажаєте щоб я зробив ще й третю добірку, то пишіть саме це.
А ми переходимо до добірки більш канонічних пісень, які були вкрадені у нас росіянами .
Номер один - Поручик галицін - насправді Друже ковалю
Одна з візитівок олександра малініна пісня-ностальгія по царсько-імперській величі расіії в устах недобитого білогвардійця.
Насправді це повстанська пісня Друже Ковалю
Російська легенда створення розбивається о сувору дійсність, бо пісня не входить до жодної збірки білогвардійських пісень. Ще цікаво, що першим зафіксованим виконанням пісні вважається запис Аркадія Сєверного в середині травня тисяча дев’ятсот сімдесят сьомого року на концерті в Одесі з ансамблем «Чорноморська чайка». Заначено було що автор пісні невідомий.
І знову схожі сенси, тільки замість «Четв’ртіе суткі пілают станиці»
На цю мелодію слова до пісні Друже Ковалю написав закарпатський поет Микола Матола у 1949 році і присвятив це «Карпатській Січі» та воїнам УПА. Ще хочу зазначити, що про той факт, що пісня Друже Ковалю була написана набагато раніше Паручіка Галицина, вже більше 10 років поспіль говорить бандурист, народознавець та музкикант Василь Лютий, який намагається відтворити історичну справедливість
Номер два - Там вдалі за рєкой – насправді Прощався стрілець зі своєю ріднею
На болотах все настільки перемішано, що поруч із минулою піснею «Паручік галицин», про звитягу білогвардійців, майже народною на росії вважається і ця заунивна «Там вдали за рекой» - де ті самі білогвардійці трощать червоних
Проте насправді це пісня січових стрільців «Прощався стрілець зі своєю ріднею»
За російською версією текст пісні написав організатор комсомолу на Бєлгородщині та Курщині – ніколай Кооль у свої 22 роки у тисяча дев’ятсот двадцять четвертому році, а надихався він, начебто, іншою схожею за мелодією сибірською піснею. Потім більше ні пісень, ні віршів, ні прози, він, чомусь, не писав. А музику через чотири роки на ці слова написав Алєксандр Алєксандров, нашим глядачам ця особистість відома з минулого випуску – бо це саме він запозичів мелодію гімну СРСР у Миколи Лисенка. Проте за думкою дослідників приблизно за десять років до цього, в період с тисяча дев’ятсот чотирнадцятого по 1916, на мотив української народної була написала пісня про січових стрільців.
Проте використовуючи правило тисячі повторень, цю пісню вдовбили в свідомість росіян як власну
Що навіть хороші намєдні її зафіксували як частину своєї історії
Номер три – Как радная мэня мать праважала – насправді Ой що ж то за шум учинився
А це приклад махрової радянської пропаганди для заклику людей до вступу у червону армію
Хоча насправді це дуже відома жартівлива українська народна пісня про весілля, смерть та похорон комара із назвою Комарик або Шо ж то за шум учинився
В даному випадку з самого початку було зрозуміло, що приховати крадіжку не вдасться, бо Комарик був відомий ще з середини 17 сторіччя і дослідженням цієї пісні займався і Франко і Грушевський, і взагалі вона вже закріпилася у репертуарі багатьох колективів і у збірках пісень. Натомість молодому режиму «страни совєтов» була потрібна мобілізація для «гражданской», як вони завжди зазначають, війни. І ось тут все цікаве тільки починається. На сцену виходить Дем’ян Бєдний – це ще той прихвостень та пристосуванець радянської системи. Так от Бєдний, який вже почав друкуватися зі своєю «зрозумілою простим людям пролетарської творчістю» був помічений Лєніним і той видав новому поету таке технічне завдання: «Старой песне надо противопоставить новую. В привычной своей, народной форме – новое содержание. Вам следует в своих агитационных обращениях постоянно, упорно, систематически, не боясь повторений, указывать на то, что вот прежде была, дескать, «распроклятая злодейка служба царская», а теперь служба рабоче-крестьянскому, Советскому государству» ….. і тоді-то наш Дем’ян у 1918 і написав вірш Проводи або «що то за шум учинився».
А чому ж він взяв мотив української пісні? Скоріш за все тому, що він народився у Кировоградський області і потім навчався у Кропивницькому, тому знав як легко запам’ятовується мотив Комарика та як вона швидко припадає до душі. Дуже швидко новосплагіачена «Как радная меня мать провожала» стала агітаційним матеріалом для заклику у червону армію, проте особливого прийняття не визвала.
Проте згодом вона знадобилася ЗНОВУ коли почалася Друга Світова війна і в цей раз вона визвала ще більший супротив, бо у лавах червоної армії було багато тих, хто чув цю пісню на минулій війні безпосередньо від петлюрівців та махновців. Комарик к тому часу зазнав змін і став бойовою піснею повстанців
Чому я вам так довго розповідав біографію Дем’яна Бєдного? Тому що його відвертий агітаційний «ширпотрєб», в тому числі виражений у перероблені Комарика на «Как радная мєня мать праважала» помножений на його завзятість та продуктивність викликали антипатію навіть у його колег по перу, наприклад, Булгаков зобразив Бєдного в персонажі Мастера і Маргарити Івані Бездомному.
Ну а ще один цікавий факт: у пісні Комарик у жартівливій формі розповідається про історію одруження мухи та комарика. Чи має цей сюжет відношення до Корней-Чуковскьої Мухи-цокотухи ми не знаємо, проте історія дуже схожа.
Номер чотири – Выйду на улицу, гляну на село - насправді Де б я не їхала де б я не йшла
Ще одна пісня, яку на росії позиціонують як народну, народжену сільським фольклором «Выйду на улицу, гляну на село» насправді є українською народною «Де б я не їхала, де б я не йшла» або «Дякую тобі, мамо».
Мені так подобається, як вони самі зображають в усіх мультиках, фільмах та шоу мешканців своїх сіл – ось такими неохайними та занедбаними жебраками.
І у нас коли згадують село, то це в першу чергу красиві дівчини у вишиванках, з довгим волоссям та віночками на голові
Привласнене пускає корні і закріплюється ще дужче. Розробник тетріса вирішивши підкреслити російське походження гри і поставив туди вкрадену у українців мелодію. Не дивно що карма відповіла йому тим, що у нього вкрали цю розробку.
Номер п’ять – Вставай страна огромная – насправді Повстань народу мій
Улюблений марш Сталіна «Вставай страна огромная» знову ж таки був створений пропагандисткою машиною задля підняття бойового духу на початку вітчізняного етапу Другої Світової
Хоча в 1943 вже був зафіксований факт існування пісні «Повстань, народе мій»
Проте у цій історії все трішки складніше. Так би мовити «написали» «страну огромную» два посібники режиму: відомий нам Алєксандр Алєксандров, це той що позичив у Лисенка мелодію до гімну СРСР, та сплагіатив «Там вдалі за рекой», а другий, це автор слів Лєбєдєв-Кумач – поет-пропагандист, якій змінив Дем’яна Бєдного, коли той впав в немилість режиму. Насправді ж, перший варіант тексту був написаний викладачем німецького походження, уродженцем Чернігівської губернії Александром Боде. Ймовірно ці рядки були написані у 1930х - «Вставай на смертный бой / С германской силой тёмною, / С тевтонскою ордой». Ці рядки були написані на мотив мелодії невідомого автора, і тут версії різняться. Лист зі словами та мелодією він надіслав Лєбєдєву-Кумачу, а далі після смерті Боде у 1939 і при з’явившийся нагоді Алєксандров і Лєбєдєв-Кумач привласнили все собі. Але ми з Вами маємо пам’ятати
Шановні ютьюбо-глядачі, ви залишили багато коментарів під першою частиною добірка крадених росіянами українських пісень, саме тому цей випуск і став можливим. Я читаю і ціную кожен коментар, тому якщо у вас є бажання почути ще історії музичних крадіжок, то пишіть у коментарях і я зроблю третю добірку таких пісень.
Пам’ятаємо свою історію і цінуємо нашу спадщину. З Вами був Денис Головльов, підписуйтесь на канал. До нових зустрічей. Незабаром побачимось.
Наши контактные телефоны ☏ 063 625 47 84 и 095 651 65 58
Пишите нам ✉ formoreprod (собачка) gmail.com
О студии звукозаписи FM Production
Мы спроектировали и построили студию звукозаписи в 2010 году с применением технологий плавающих полов и стен, с использованием звукорассеивающих плит и шумо-виброизоляционных материалов, басс-ловушек и с приминением всех необходимых решений в сфере студийной саунд-инженерии. В своём распоряжении студия звукозаписи FM Production имеет всю необходимую профессиональную музыкальную аппаратуру, живые инструменты, необходимый профессиональный софт, а главное огромный опыт и желание создать качественный аудио-продукт.
Каждый вокал особенный, для этого у нас на студии есть несколько профессиональных микрофонов, ламповые предусилители, процессоры эффектов и весь профессиональный софт – подробнее в разделе Оборудование.
Но самое главное, мы обладаем большим опытом создания качественной музыки, наш звукорежиссёр всегда подскажет, как лучше спеть в данном моменте. Мы качественно обработаем вокал и, при необходимости, удалим огрехи вокала, передадим неповторимую атмосферу и настроение каждой песни.
Мы можем создать песню под ключ. Мы придумаем и напишем музыку и текст песни основываясь на Ваших пожеланиях и Ваших вокальных способностях. Любой жанр и тематика – мы воплотим в жизнь Ваши идеи. Вам останется только записаться. Далее мы обработаем вокал, сведем песню и сделаем мастеринг. В итоге Вы получите песню под ключ. Более детально в разделе Хит под ключ на нашем сайте.
Записать музыку, написать минусовку, инструментал или аранжировка на заказ
Основой любой песни является музыка. Минусовка, она же инструментал, она же аранжировка – это музыка для Вашей будущей песни. Мы напишем музыку любого жанра. Минус (инструментал) созданный нами – это всегда качественная и запоминающаяся музыка, которая станет прекрасной основой для Вашей песни. Послушать песни с музыкой нашего производства можно в разделе Услуги
Мы создадим рекламный аудиоролик любой сложности и характера: имиджевый, вирусный, игровой. Мы можем написать оригинальную музыку или воспользоваться бесплатно, начитать текст мужским или женским голосом, наложить на аудиоролик любые аудиоэффекты. А самое интересное – мы можем создать оригинальный вирусный рекламный аудиоролик под ключ. Мы придумаем и создадим стопроцентно запоминающийся аудиролик. Ознакомится с примерами работы можно а разделе Услуги нашего сайта.
С перечнем услуг, а также с примерами наших работ Вы можете ознакомится в разделе Услуги.
Предварительно увидеть, как выглядит наша студия, можно в разделе Фото
Запись песни в Харькове
Записать песню в Харькове можно в нашей профессиональной студии звкозаписи. Профессиональое оборудование и софт, подготовленное помещение и огромный опыт - у нас есть всё для того, чтобы сделать Вам настоящий хит.
Студия звукозаписи FM Production - мы поможем Вам превратить ноты в банкноты
Вони привласнюють собі нашу історію, території, здобутки, та навіть нашу спадщину, переробляючи її на власний манер. Другий випуск добірки вкрадених росіянами пісень , які насправді мають українське коріння.
